Гемблінг (азартні ігри) – залежність, пристрасна тяга до азартних ігор. Основою такої поведінки є феномен «жадання гострих відчуттів».
Генеративність (лат. genero – народжую, виробляю) – інтерес до наступного покоління і його виховання, що проявляється в продуктивності і творенні в різних сферах життя людини, яка досягла 40 років і позитивно переживає властиву цьому вікову кризу.
Генеративність (за Еріксоном) – прагнення дорослої людини психологічно увічнити себе шляхом здійснення довготривалого і значимого внеску в оточуючий світ.
Геніальність – найвищий рівень здібностей, проявом яких є відкриття особистістю нових напрямків, шляхів в галузі наукових досліджень, техніки, мистецтва.
Генітальна стадія (за З.Фройдом) – стадія психосексуального розвитку індивіда, впродовж якої формуються та виявляються зрілі гетеросексуальні стосунки.
Генотип – генетична конституція, сукупність генів даного організму, отримана ним від батьків.
Геронтогенез – заключний період життя людини, що починається після 60-ти років.
Геронтопсихологія – галузь вікової психології, що вивчає психологічні особливості людей похилого віку (психологія літнього віку і старості).
Гетеросоціальність – завершальна стадія соціального розвитку, в якій людина прагне створити та підтримувати зв’язки з представниками обох статей.
Гетерохронність – закономірність психічного розвитку, що полягає у нерівномірному, хвилеподібному характері розвитку окремих психічних процесів.
Гіподинамія (гр. hupo – під + динаміка) – знижена рухливість унаслідок зменшення сили рухів.
Гомосоціальність – друга стадія соціального розвитку, в якій дитина надає перевагу спілкуванню з представниками своєї статі.
Гордість за досягнення (як психічне новоутворення особистісної сфери дітей раннього віку) – переживання дитиною позитивних емоцій радості, гордості внаслідок успішно виконаних дій.
Госпіталізм (лат. hospitalis – гостинний) – синдром патології дитячого психічного та особистісного розвитку – результат відокремлення дитини від матері та її рання інституалізація.У дитячому віці негативно відбивається у всіх сферах особистості, гальмуючи інтелектуальний та емоційний розвиток, створюючи Я-концепцію, руйнуючи фізичне благополуччя. Загальні ознаки госпіталізму в дитячому віці – втрата у вазі, млявість, апатичність, підвищена сонливість, м’язовий гіпотонус, відхід від контактів з навколишніми (відсутність зорового спостереження, поворотів “на голос”, “гудіння” у відповідь на ласку дорослого), слабкий плач і т.п.
Госпіталізм (синдром госпіталізму) – відставання у психофізичному розвиткові дитини одного-п’яти років унаслідок недостатньої уваги з боку матері (чи осіб, що її замінюють) або відокремлення дитини від неї.
Готовність емоційно-вольова до навчання в школі вважається сформованою, якщо дитина вміє ставити мету, приймати рішення, намічати план дій і приймати зусилля до його реалізації.
Готовність інтелектуальна до навчання в школі – один з компонентів готовності, що припускає певний рівень розвитку пізнавальних процесів та наявності у дитини кругозору.
Готовність особистісна до школи включає формування у дитини готовності до прийняття нової соціальної позиції – положення школяра, що має коло прав і обов’язків. У особистісну готовність входить визначення рівня розвитку мотиваційної сфери.
Готовність соціально-психологічна до шкільного навчання – цей компонент містить у собі формування у дітей моральних і комунікативних здібностей.
Гра (як провідна діяльність дошкільнят) – діяльність, в якій діти імітують ролі дорослих, відтворюючи в уявних ситуаціях їх життя, працю та стосунки.
Гра будівельна – різновид гри, у якій розгортання певного сюжету пов’язано із предметними діями по спорудженню та конструюванню з кубиків, конструкторів, допоміжних матеріалів з використанням піску, глини, камінців тощо.
Гра дидактична (навчальна) – різновид гри, яка дозволяє наблизити процес навчання до вікових особливостей дошкільника; в ній тісно переплітаються ігрова та навчальна цілі, поєднується ігрова й пізнавальна мотивація.
Група неформальна (група неофіційна) – реальна соціальна спільність, що не має юридично фіксованого статусу, добровільно об’єднана на основі інтересів, дружби і симпатій або на основі прагматичної користі.
Група референтна – група, цілі, думки, цінності якої більшою чи меншою мірою поділяє дана людина. Реальна чи умовна соціальна спільність, з якою індивід співвідносить себе як з еталоном і на чиї норми, думки, цінності й оцінки він орієнтується в поведінці та самооцінці.
Група референтна – це реальна або ідеальна група, на яку орієнтована людина, чиї цінності, ідеали і норми поведінки вона розділяє.
Група референтна – реальна чи уявна суспільна формація, на норми, цінності якої орієнтується певний індивід, та в якій він може найкраще виразитись як особистість.
Група соціальна – будь-які більш чи менш стійкі об’єднання людей.
Гуління – стадія розвитку мовлення немовляти, що виявляється у несвідомій грі базовими фонемами (типу «гу», «агу»). Завданням цієї стадії є розробка мовленнєвого апарату дитини.