Психомалюнковий тест «Три дерева», запропонований швейцарським психотерапевтом Р. Корбозом (Corboz R., 1980) добре зарекомендував себе серед численних проективних методик, які дозволяють виявити особливості внутрішньосімейних відносин. Німецька дослідниця Едда Клессманн (Klessmann E., 1990) опрацювала дану методику в контексті кататимно-імагінативної психотерапії (символдрами). В Україні «Три дерева» у якості символдраматичного тесту адаптовані психологами Яковом Обуховим (Обухов Я., 1997) та Геленою Лазос (Лазос Г., 2014). Методика застосовується як у практиці шкільного психолога, так і в приватній психотерапевтичній практиці з метою діагностики дитячо-батьківських стосунків.
Мета: діагностика внутрішньосімейних стосунків.
Інструкція з проведення тесту «Три дерева» припускає, що у ході попередньої бесіди дитину розпитують про склад її родини, як кого звуть, скільки кому років, ким працюють чи де навчаються члени родини, яка квартира і хто в якій кімнаті живе. В ході попередньої розмови з дитиною психолог розпитує її про склад сім’ї, як кого звати, скільки кому років, ким працюють або де навчаються члени сім’ї, яка квартира і хто в якій кімнаті живе. Дитині надається стандартний аркуш паперу формату А4, який розташовується горизонтально, простий олівець, кольорові олівці, гумка.
Після цього психолог надає наступну інструкцію: «Намалюй будь-які три дерева».
Поки дитина малює, психолог, якщо це необхідно, може поговорити у сусідньому приміщенні з батьками наодинці.
Далі психолог просить дитину назвати кожне дерево і підписати його кольоровим олівцем, який найбільше підходить даному дереву.
Після цього дитину просять вибрати дерево, яке їй найбільше подобається.
Потім дитина відповідає на наступні питання психолога:
– Яке дерево найбільше?
– Яке дерево найменше?
– Яке дерево наймолодше?
– Яке дерево найстаріше?
– Яке дерево найгарніше?
Послідовність питань підібрана таким чином, щоб спочатку пропонувалися найлегші і приємні питання. Приміром, звернення уваги спочатку на «високе дерево» відбиває більш високу оцінку щодо рівня домагань. За такої послідовності звертання згодом до «меншого дерева» сприймається вже не як нижча оцінка щодо рівня домагань, а як продовження ряду порівнянь. З цієї ж причини краще спочатку запитати про «молоде дерево», а лише потім про «старе». Питання «Яке дерево тобі найбільше подобаеться?» та «Яке дерево найкрасивіше?» спeціально розділені інтерферуючими питаннями, щоб у дитини не виникло здивування, ніби вона щойно відповідала на аналогічне питання. Тим часом, «найбільше подобається» не обов’язково «найкрасивіше» дерево. Усі характеристики дерев з дозволу дитини підписуються під відповідним деревом на малюнку. Тим самим підкреслюється, що малюнок – це інтимний простір самої дитини, і психолог ставиться до нього з повагою.
В якості наступного завдання психолог пропонує дитині уявити себе садівником або садівницею. Діти повинні відповісти на питання: “Щоб можна було б зробити для кожного дерева?” У разі необхідності пропонуються альтернативні відповіді: полити, внести добрива, дати більше тепла, більше світла, пересадити, обгородити. Обов’язково проговорюється і такий варіант відповіді: “А деяким деревам взагалі нічого не потрібно. Їм і так добре.” Психолог з дозволу дитини записує під кожним деревом все, що йому потрібно.
Перш ніж попросити дитину порівняти намальовані і описані дерева з членами сім’ї психолог пропонує яке-небудь завдання, щоб уникнути прямих порівнянь і асоціацій обговорених властивостей дерев з особливостями членів сім’ї. Наприклад, дитину можна попросити проранжувати предмети в школі від найприємнішого до найбільш неприємного. Або психолог може провести будь-якої тест. Лише після цього дитину просять порівняти кожне дерево з членами її сім’ї. При цьому для кожного члена сім’ї дитина підбирає відповідний цій людині колір.
Порівнюючи дерева з членами сім’ї, діти, як правило, вибирають себе та батьків. Але інколи це може бути брат, сестра, бабуся, дідусь або будь-яка інша людина, наприклад, сусід. У такому випадку в бесіді важливо встановити, чому дитина обрала саме цих членів сім’ї, а інших витіснила.
Інтерпретацію методики знайдете тут