Психологічні аспекти супроводу дітей раннього віку

ВСТУП

Раннє дитинство – особливий період формування органів і систем дитячого організму і, перш за все, функцій головного мозку. … У цей період спостерігається максимальний темп формування передумов, які забезпечують подальший розвиток організму дитини….

Під час розумового виховання дітей раннього віку перш за все необхідно враховувати такі лінії психічного розвитку дитини на кожному віковому етапі.

На першому році життя – від 9-10 місяців до року – це розвиток зорових, слухових, орієнтовних реакцій, розуміння мови дорослих, підготовчий етап розвитку активної мови, емоцій і соціальної поведінки.

На другому році життя – розвиток розуміння мови й розвиток активної мови, мислення, а також сенсорний розвиток, розвиток гри й дій з предметами, рухів.

На третьому році життя – розвиток активної мови й мислення, розвиток гри й конструктивної діяльності, сенсорний розвиток….

Відомо, що навчання мови найбільш результативне в ранньому дитинстві. У цей період у дітей особливо підвищена чутливість до мови, до нових вражень; пізніше ця чутливість знижується. … Розвиток мови малюка спонукається поступовим ускладненням його спілкування з дорослими….

Розумовий розвиток дітей відбувається передусім на основі наочно-образного, а не понятійного мислення. …

Супровід дитини раннього віку є дуже важливим, адже завдяки цьому можна вивчити та спрогнозувати, якою саме буде дитина в дошкільному та молодшому шкільному віці. …

Психологічний супровід – це коли психолог не йде поруч із дитиною, а знаходиться дещо попереду, створюючи умови для її розвитку….

Психологічний супровід – це цілеспрямована з обов’язковим урахуванням вікової психології, грамотно спланована робота з усіма категоріями учасників виховного процесу: дітьми, педагогами, батьками. …

РОЗДІЛ І. ПСИХОЛОГО-ФІЗІОЛОГІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ

Вікові особливості

Період від одного до трьох років – особливий: окреслюються контури майбутньої особистості, стають помітними досягнення та упущення першого року. Упродовж цих двох років фізичний, психічний, соціальний розвиток дитини відбувається інтенсивніше, ніжу будь-який інший період життя людини. Початок ходіння пов’язується з високою динамікою пізнавальної активності, зростає самостійність дитини, розширюється коло її інтересів, вона оволодіває мовленням, заявляє про себе й свої бажання. Інтенсивно розвивається ігрова діяльність: для дитини світ гри й фантазій невіддільний від реального життя. … Дитина раннього віку виявляє інтерес до незнайомих дорослих та однолітків; вона цікавиться літературними та музичними творами, охоче креслить і малює, оволодіває елементарними уявленнями про добро і зло, засвоює доступні їй моральні та культурні цінності. Виразнішими стають особливості темпераменту та характеру, даються взнаки кризи одного та трьох років, пов’язані із зрослою самостійністю дитини й прагненням демонструвати дорослим свою автономність й індивідуальність. Відбувається інтенсивний фізичний ріст дитини, змінюється співвідношення між розмірами голови, тулуба і кінцівок, прорізаються 20 молочних зубів….

Підвищується працездатність нервової системи,… Дитина оволодіває прямоходінням, вдосконалюється її предметна діяльність, збагачуються навички самообслуговування та ігрові вміння; збільшується кількість партнерів по спілкуванню, яке стає змістовнішим, починає супроводжуватися не лише мімікою й жестами, а й мовленням; поглиблюються контакти з довкіллям, збагачується сенсорний досвід, поліпшується орієнтація в навколишній дійсності; закладаються основи моральної поведінки, опановуються соціально прийнятні способи й засоби спілкування з дорослими та однолітками.

Активно формується наочно-дійове мислення, зростає обсяг знань дитини про природу, культуру, людей та власне “Я”, … Дитина оволодіває мовленнєвими вміннями, … Засвоюються деякі правила поведінки в різних життєвих ситуаціях. Виникають найпростіші взаємини з однолітками … Дії стають більш скоординованими,… Виникають власні бажання й наміри, які можуть не збігатися з намірами дорослих.

Швидкими темпами зростає самостійність, практична вправність. Дитина оволодіває різними видами діяльності – малюванням, ліпленням, конструюванням. Закладаються передумови виникнення продуктивних ВИДІВ II діяльності, власне малювання, формуються різні види музичної діяльності. Дитина починає розуміти символи (букви, цифри), … Вдосконалюються процеси сприймання, пам’яті (запам’ятовування, пригадування), мовлення, мислення дитини, у неї формуються нові потреби та інтереси. Виникають перші судження з приводу навколишнього. з’являються елементарні запитання ГШо це?”. “Коли?”, “Де?”, “Навіщо?”). Дитина оволодіває елементарними формами граматичної будови мовлення – виникають нові закінчення, сполучники, прийменники, вона використовує займенники “я”, “ми”, “моє”, “ти”, “вони”.

Інтенсивно розвиваються почуття: прихильність, співчуття, симпатія, задоволення успіхом, засмученість невдачею тощо…. Дитина ще не може означити словом усі свої бажання, наміри, плани, ставлення, почуття, стани; супроводжує їх мімікою, жестами, діями. Зберігається висока подразливість організму та психіки,…

Розвиток дитини починає все більше залежати від того, як реалізуються її можливості в предметній діяльності… У ході предметної діяльності зароджується вміння виробляти свідомий намір, з’являються елементарні форми планування дій, виникає прогнозування майбутнього результату. Це створює передумови для виникнення наприкінці раннього дитинства елементарної сюжетної гри, …

Наприкінці раннього дитинства дії дитини стають цілеспрямованими, задум оформлюється у слова, формується довільність дій, виникає особиста дія,…. Віковими новоутвореннями раннього віку виступають: прямоходіння, розвиток предметної діяльності, оволодіння мовленням, зародження нових видів діяльності, зростання самостійності в освоєнні життєвого простору, розвиток самосвідомості, елементарного образу Я. найпростіших форм гордості.

Момент усвідомлення дитиною себе як окремої істоти з власними бажаннями, не завжди схожими з бажаннями інших людей, засвідчує криза трьох років. … Зростаюча особистість усвідомлює свої зрослі можливості, …, прагне поводитися, як він, …, намагається реалізувати прагнення “бути дорослою”. … Час від часу дитина виявляє впертість, негативізм, норовистість, протестує, намагається деспотично управляти рідними, вихваляється, спалахує через дрібниці. …

Розвиток дитини є нерівномірним…. Послідовність розвитку визначається чергуванням стабільних і критичних періодів. …

Під час кризи дитина за дуже короткий термін змінюється у своїх основних рисах. …

Для критичних періодів характерні певні особливості.

Їх межі вкрай невиразні, розмиті. … Різке загострення (кульмінація) спостерігається лише всередині цього етапу.
Апогей кризи для оточення виявляється у зміні поведінки дитини, її “важковиховуваності”. …
Розвиток під час кризи має переважно негативний характер…. Дитина не стільки здобуває, скільки щось втрачає з надбаного раніше. …

Криза новонародженості. … Ознакою кризи є втрата дитиною ваги в перші дні після народження. Одразу ж після народження виявляються безумовні рефлекси, що забезпечують роботу основних систем організму (захисні, орієнтувальні тощо)….Поступово на появу дорослого в дитини виробляється специфічна емоційно-рухова реакція (“комплекс пожвавлення” за Н.Фігурним, М.Денисовою), яку вважають початком другої фази розвитку немовляти. Комплекс пожвавлення – специфічне психічне новоутворення, що слугує межею критичного періоду новонародженості, а час його появи є основним критерієм нормальності психічного розвитку дитини. Соціальна ситуація життя немовляти з матір’ю спричиняє появу нового типу діяльності – безпосереднього емоційного спілкування дитини й матері. …

Криза першого року. Криза першого року пов’язана з освоєнням мовлення. … Простежується загальний регрес життєдіяльності дитини, ніби зворотний розвиток. … Часто має місце порушення всіх біоритмів, зокрема сну; порушення задоволення життєвих потреб; емоційні аномалії (похмурість, плаксивість, надмірна вразливість). Кризу першого року життя не вважають гострою. … Основними новоутвореннями цього періоду розвитку є формування структури мовної та предметної дії. Поява та зникнення автономної мови знаменує початок і кінець кризи першого року.

Криза трирічного віку. Одним із наслідків інтенсивного розвитку спільної діяльності дитини й дорослого в ранньому віці є формування системи власного “Я” – центрального новоутворення, що виникає наприкінці цього етапу (Л.Божович)…. Поширена криза трьох років уперше була описана Ельзою Келер у праці “Про особистість трирічної дитини”. Вона визначає низку важливих симптомів цієї кризи.

Негативізм. Дитина взагалі не хоче підкорятися дорослим. Негативізм не слід ототожнювати з неслухняністю, що буває в більш ранньому віці.
Упертість. Дитина наполягає на своїй вимозі, на власному рішенні. Малюк починає усвідомлювати себе як особистість і хоче, щоб на цю особистість зважали. Упертість не слід плутати з наполегливістю.
Примхливість, близька до негативізму й упертості, але має більш генералізований і безособистісний характер. Це протест домашнього устрою.
Свавілля. Прагнення емансипації від дорослого. Дитина хоче бути самостійною. Це дещо нагадує кризу першого року, але тоді було прагнення фізичної самостійності. а тепер ідеться про глибший рівень – самостійність наміру, задуму.
Знецінювання дорослих. Батьки переживають справжній шок, почувши від дитини “дурень” або щось подібне.
Протест-бунт. Виявляється в частих сварках з батьками. У сім’ях з однією дитиною простежується прагнення деспотизму. Дитина вишукує безліч способів виявлення деспотичної влади над оточенням.

… Прагнення самостійності в дитини цього віку виявляється у формі гри, тому криза трьох років і розв’язується шляхом переходу дитини до ігрової ДІЯЛЬНОСТІ.

Характеристика вікових можливостей.

Перший рік життя

Дитина за перший рік життя змінюється фізично: легко сідає, самостійно рухається, тримаючись за руку дорослого, намагається сама ходити.
За перший рік життя дитина розрізняє предмети за формою ( цеглину від кубика).
Виконує ігрові дії з іграшкою, предметами (катає, годує, вкладає спати ляльку).
Взаємодіє з іншими дітьми в процесі самостійної діяльності: віддає іграшку, шукає предмет.
Розуміє назви декількох предметів, дій.
Знає імена дорослих і дітей, виконує окремі прохання: “Знайди”, “Віддай”, “Принеси”, “Поклади на місце”, “Дай”.
Розуміє слово “не можна”, виконує за словами дорослого завчені раніше дії з іграшками (виймати й складати, відкривати й закривати).
До кінця першого року життя вимовляє 10-15 слів.
Маленька дитина не керує своєю увагою, яка має мимовільний характер, її привертають яскраві, сильні або нові подразники.
У другій половині першого року життя дитина віддає перевагу знайомій іграшці перед новою.
Після п’яти місяців життя немовля пізнає близькихлюдей за їх голосом.
До кінця року ставлення дитини до навколишнього світу стає вибірковим. У 9-10 місяців немовля радісно тягнеться до матері , а поява чужої людини спричиняє в нього подив, зосередження.
Восьми-десятимісячні діти виявляють почуття, схоже на почуття ревнощів.
Серед почуттів однорічної дитини особливої уваги заслуговує почуття подиву, яким діти реагують на нове, яскраве й незвичайне явище. Воно є початком пізнавального ставлення дітей до навколишнього світу.

Другий рік життя

Другий рік життя характеризується зростанням рухової активності, координацією рухів і появою цільових дій. Предметна діяльність стає провідною в цей період.
Стійкішою стає увага. Дитина може вже протягом 7-10 хв (а окремі й довше) займатись одним видом діяльності.
Характерною є нестійкість поведінки, на фоні емоційного підйому може раптово заплакати.
Удосконалюється здатність до запам’ятовування. Дитина згадує предмети через кілька днів після того, як їх сприймала. Процеси запам’ятовування і відтворення в дітей мають мимовільний характер.
Відбувається розвиток емоцій дитини. В її іграх виникають зацікавленість, подив, радість від досягнення результату чи нової іграшки, а також такі складні емоції, як ніжність, почуття провини, співчуття.
Від одного року до року з половиною відбувається наслідування мови дорослих.
Настає стрибок у розвиткові розмовної мови – діти починають багато говорити. Швидко зростає словник і на кінець другого року він досягає 300 слів.
Замість окремих слів-речень дитина починає будувати речення спочатку з двох слів, а потім з трьох-чотирьох.
Діти другого року життя емоційно чутливі до музики, художнього слова. З’являється елементарна ритмічність, розвиваються різноманітні види рухів під музику.
Важливий чинник – прагнення дитини до самостійності,
Розуміє слова, які позначають предмети, що знаходяться в кімнаті й поза нею (посуд, одяг, овочі, фрукти і т.д. ).
Діти вимовляють слова “тут”, “там”, “сюди”.
У цьому віці помітніше, ніж на першому році життя, проявляються індивідуально-психологічні відмінності між дітьми, які виражаються у різній кмітливості й рухливості.

Третій рік життя

Третій рік – переломний етап у житті дитини.
На цьому етапі формується потреба дитини в спілкуванні з однолітками.
Цей період характеризується підвищеною вразливістю і чутливістю дитини до оцінок її досягнень з боку дорослого.
Новоутворення цього періоду – виникнення нового почуття “Я”. До кінця третього року сфера досягнень поєднується зі сферою ставлення малюка до себе. Це є основою виникнення у дітей почуття самоповаги, яке стає джерелом розвитку дитячої самосвідомості.
Швидко збільшується словник, який досягає до кінця року 1200 – 1500 слів.
Активне мовлення вже нагадує мову дошкільника. Відбувається оволодіння граматичною будовою мови.
Удосконалюються сенсорні можливості дитини. Діти можуть підбирати за зразком основні геометричні фігури різного матеріалу, предмети чотирьох основних кольорів і назвати ці кольори.
Швидко розвивається фонематичний і музичний слух дитини.
Дитина орієнтується в найближчому просторі, розрізняє напрямки, помічає зміни в розміщенні предметів.
Розширюється коло об’єктів, що привертають увагу дитини. Обсяг і стійкість уваги невеликі.
Дитина навчається долати труднощі, внутрішні й зовнішні перешкоди, дії стають менш імпульсивними, більш контрольованими.
Закладаються передумови переходу до продуктивних видів діяльності, зокрема малювання, ліплення, конструювання.

Протягом другого й третього років життя дитини дорослим забезпечує повноцінний гігієнічний догляд, піклується про збрежння та укріплення її фізичного й психічного здоров’я, створює комфортні умови для реалізації природних сил та збагачення практичного досвіду спілкування з навколишнім середовищем. …

З допомогою рідних та близьких людей дитина раннього віку освоює ази спілкування….. У ранньому віці має сформуватися …. почуття прихильності та довіри до людей. …

Важливо поєднувати … спільну з іншими … діяльність із самостійною діяльністю дитини. Трирічний малюк має право деякий час займатися чимось на власний розсуд …

2. Проблеми взаємодії дорослих з дітьми

Дуже рано (з перших місяців) у немовляти формується потреба в спілкуванні з дорослим. … Чим менша дитина, тим більше її розвиток та емоційний стан залежать від того, як часто спілкуються з нею дорослі.

Перші враження й перші уроки спілкування дитина отримує в сім’ї …

З розвитком мовлення змінюється й характер спілкування, яке стає для дитини засобом здобуття інформації, необхідної для задоволення її пізнавальної потреби. …

Первинна форма спілкування – емоційне спілкування …. Саме вона є джерелом розвитку розуміння мови інших та власної.

… Від родинного виховання залежать і емоційні переживання дітей. … Удома дитина здебільшого посідає привілейоване становище як найменший член родини. … Потрапивши в нове середовище, дитина стикається з незрозумілими для неї правилами й типом стосунків. …

Основним завданням дошкільного закладу має стати цілковита зміна стратегії виховання – перехід від навчально-дисциплінарної моделі до особистісно орієнтованої. … особливу увагу слід приділяти адаптації малят до дошкільного закладу…. Щоб полегшити соціальний перехід, умови виховання дитини раннього віку в дитсадку слід максимально наблизити до домашніх. … Дитина повинна відчувати, що вихователь її любить і розуміє,… … усе має бути максимально пристосоване для розгортання різних видів діяльності. … і батьки, і педагоги – мають, по можливості, узгоджувати свої дії, взаємодоповнювати їх.

Повноцінний розвиток дитини забезпечується з процесі її активної діяльності, насамперед ігрової. … педагог допомагає малюкові встановити емоційний контакт з однолітками, … у грі діти засвоюють правила поведінки в колективі…

Методично правильне проведення процесів годування, вкладання спати, гігієнічних процедур, прогулянок, оздоровчих заходів має в ранньому віці особливе значення – і не тільки для фізичного, а й для психічного розвитку дитини.

… Не варто переносити методи роботи, розраховані на старших вихованців, у роботу з наймолодшими.

Групи раннього віку потребують також структурних та організаційних змін, …. Цього можна досягти урізноманітненням типів дитячих садків, організацією різновікових груп та їх розукрупненням, а також запровадженням особистісно-орієнтованої моделі навчання й виховання.

Успішна комунікація, а значить і взаємодія ґрунтується на трьох базисах: безоцінна поведінка; визнання того, що дитина відчуває; надання вибору. … Привчімо їх до того, що завжди є вибір, а отже, й вихід. Не будемо оцінювати їх.

Як не оцінювати дітей

… Слова, які оцінюють, обмежують розвиток дитини. Слова, які описують,- роблять її вільною. …Щоб наша любов послуговувала дітям, ми маємо втілити її в слова, які їм допомагають щодня, потроху, але щоразу, коли проливається молоко, коли потрібно похвалити малюнок, коли самостійно взуто черевики.

Як розуміти почуття

… Існує прямий зв’язок між тим, що діти почувають, і як вони поводяться. … Не тільки всі наші розмови перетворюються в суперечки й сварки, але ми знову й знову примушуємо дітей не довіряти їх власним почуттям, їх власному сприйняттю, розумінню, ставленню, а замість цього пропонуємо покладатися на наші …. Ми різні люди й почуваємося по-різному. Всі ми маємо рацію. …. Але й дитині важливо, щоб її розуміли. Для дітей визнання їхніх почуттів стає вихованням почуттів. Отже, замість того, щоб мати справу з примхливими, нерозумними дітьми, ми встановлюємо партнерські стосунки з тими, хто нам найдорожчий. … Нарешті це приводить до того, що дитина починає довіряти собі. …

Що для цього потрібно?

Прислухатися до малюка: “З ним щось відбувається”.
Поставити себе на його місце: “Що він відчуває? Біль, образу, спрагу? Ще щось?”
Назвати це почуття: “Ти відчуваєш біль (образу, спрагу)?”.
Якщо йдеться про бажання дитини, яке неможливо виконати, використовуйте уяву, гумор. Важливо те, що ви розумієте один одного. Наприклад:

Малюк. Я хочу пити!

Мама. Зачекай, любий, незабаром будемо вдома.

Малюк. Я хочу пити зараз.

Мама. Мені шкода, але в нас нічого зараз немає.

Малюк. Я дуже хочу пити…

Мама. Я бачу хлопчик так хоче пити, що випив би зараз ціле відерце соку!

Для дітей до трьох років найголовнішим компонентом розвитку є взаємини з дорослими.

Як народжується ефективна взаємодія в сім’ї. Взаємодія з дитиною та її навчання – ланки одного ланцюжка.

Протягом перших чотирьох-п’яти місяців відчуття й враження дитини обмежені її контактами з батьками або близькими людьми. Більша частина того, що відбувається з дитиною, залежить від того, що саме батьки або інші люди дають їй, що вони роблять, щоб задовольнити п потреби, щоб вона дізналася про щось нове. … У ранньому віці враження пов’язані часто з повсякденними справами й ситуаціями. … Цей ранній світ вражень, …, – одна з умов багатьох вражень і пізнання в майбутньому. …

Обличчя й очі, як мапа й компас

Протягом перших років життя стосунки дитини з довкіллям змінюються швидше, ніж у будь-який іншій пізніший період розвитку. … Проте саме в цей час відбувається швидкий соціальний розвиток, пов’язаний з такими моментами, як посмішка, концентрація погляду, “агукання”, активні рухи руками, ногами. … Форми контакту в цей період пов’язані із спілкуванням віч-на-віч, сприяючи тому, що дитина починає розрізняти не лише обличчя людей, оточення, але й усвідомлювати, що вираз обличчя пов’язаний з оточенням. … Особливо важливу роль у контакті віч-на-віч відіграють очі. Починаючи з півторамісячного віку, контакт за допомогою поглядів поступово стає відправною точкою соціального спілкування. …

Я – це я _, а ти – це ти

Під час діалогу дитина отримує багато вражень. … Відкриття різниці між своїм внутрішнім світом і внутрішнім світом інших І того факту, що можна передати іншим свої бажання й почуття, є соціально важливою віхою й умовою розвитку здатності до взаєморозуміння та партнерства. Діти демонструють розуміння цього, коли у віці 9-10 місяців (а можливо, й раніше) вони можуть привертати увагу батьків і вказувати на те, що їм хочеться. …. навколишній світ усе більше входить у сферу спілкування батьків та дитини. У цей період діти починають цікавитися іграми на кшталт “Сховати – знайти”, “Ау”, “Дай-дай” … Відчуття різниці між собою й іншими – це необхідна умова подальшого розвитку спілкування як діалогу незалежних партнерів. …

Враження “зараз”

У віці п’яти-шести місяців дітям дуже складно бачити зв’язок між тим, що відбувається. … Враження не розділяються в часі і. ймовірно, існують як “сьогодення”. … Тільки приблизно в два роки розвивається елементарне розуміння минулого, сьогодення, майбутнього…. Важливо розповідати дитині про те, що робили, що відбулося, що збираєтеся робити, що бачили, про що дізналися…

Мої й твої почуття

Наприкінці першого року діти все більше усвідомлюють, що мають свої власні враження, почуття, бажання і що вони можуть розповісти про них батькам. … Спостерігаючи за реакцією дорослих, діти дізнаються, як дорослі ставляться до подій – що вони вважають небезпечним, а що – веселим чи цікавим. Враження й реакції малюка залежать від емоцій батьків. …

Який я є і яким мені бути?

Цікавість до контакту з батьками, прихильність до них обумовлюють високу чутливість дитини до того, що думають про її дії дорослі. Ставлення и висловлювання дорослих у відповідь на почуття, дії дітей, спосіб вираження цього ставлення мають велике формувальне значення для самооцінки, розвитку самостійних дій, адаптаційних здібностей дітей. …

Необхідно, щоб батьки дали дітям зрозуміти, якими саме вони хочуть бачити їх і як буде виглядати їх спілкування. … Водночас слід враховувати той факт, що в дітей можуть бути інші інтереси, …. У взаємодії народжується упевненість, допитливість, уява, почуття причетності, які вельми подібні для розвитку пізнання, для навчання й виховання дитини.

РОЗДІЛ II. ПСИХОЛОГІЯ ПІЗНАВАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ

1. Розвиток пізнавальної сфери

Важливу роль у психічному розвитку дитини відіграють специфічні потреби, що є прикметною її ознакою як розумної істоти, ідеться, зокрема, про пізнання, діяльність, спілкування і самоствердження. … Завдання розвитку пізнавальної сфери передбачає формування у дітей здатності осягати світ довкола себе. ….

Період раннього дитинства – найважливіший етап на шляху пізнавального розвитку дитини. У цей час відбувається перехід до предметної діяльності, … Призначення предмета – складна особливість, яка, на відміну від зовнішніх ознак, є прихованою і не виявляється звичайним маніпулюванням. …

Позаяк малюк, з’явившись на світ, уже з раннього віку починає засвоювати способи користування предметами довкілля, ознайомлюється з їх властивостями, предметна діяльність є для нього водночас пізнавальною. … У всьому, що стосується пізнання, мотивом слугує пізнавальна активність,…

Другий рік життя

У ранньому віці вдосконалюється вміння дитини пізнавати навколишній світ та саму себе…. Зорове сприймання поступово набуває домінуючого значення, …. Спочатку дитина ще показує рукою на те, що вона бачить, однак з розвитком мовлення ця допомога руки стає все менш необхідною….

З’являється символічне мислення, в основі якого лежать уявні дії та дії “не насправді”. … Створюються передумови для становлення наочно-образного мислення. Формується здатність до вибіркового наслідування. …

Зміст пізнавального розвитку

… Дворічна дитина пізнає своїх близьких і знайомих … Від порівняння властивостей предметів, об’єктів, людей за допомогою зовнішніх орієнтовних дій усе частіше переходить до зорового співвіднесення. Самостійно порівнює й групує предмети за формою, кольором, величиною; узагальнює предмети за головними ознаками; …..

Предметна діяльність. Діючи з різноманітними предметами, дитина спочатку намагається домогтися результату силою… Зростає її здатність до наслідування. Вона вибірково ставиться до іграшок, ускладнює свсї дії з ними … Називає предмети, іграшки, які оточують її, використовує їх за призначенням. Орієнтується в назвах основних предметів; … 3 допомогою батьків користується телефоном, … Експериментує з різними предметами,… Порівнює власні дії з діями дорослих, ….

Розвиток мислення. Дитина розуміє завдання і пояснення дорослого; … Підбирає за розміром і формою предмети, … Знає, скільки їй років. Спрямовує свої дії на досягнення мети, помічає результати своїх дій. … Починає уявляти, яким має бути результат її дій. Використовує речі-замінники.

Уява і пам’ять. Дитина встановлює зв’язок між замінником та предметом, який він заміщає, слухаючи розповіді дорослого, уявляє людей, ситуації, події;… Малюк запам’ятовує значну кількість назв, дій; краще пригадує те, що раніше сам бачив, чув, робив, з чим були пов’язані його приємні переживання.

Завдання пізнавального розвитку. У сім’ї та ДНЗ створювати умови для розвитку пізнавальної активності дитини. Вправляти її в умінні зосереджуватися на предметах довкілля,… Підтримувати з дитини інтерес до певних видів діяльності, … Удосконалювати співвіднесені дії …. Розвивати в дитини здатність до узагальнень, … Сприяти формуванню цілепокладання, … Створювати умови для появи символічного мислення, …

Організація життєдіяльності. Дорослі можуть допомогти малюкові вдосконалювати сприймання предметного світу, якщо будуть пропонувати йому певні завдання, для розв’язання яких необхідно сконцентрувати увагу на деталях….. важливо сприяти прагненню дитини виймати речі, розглядати їх, перекладати з місця на місце, … дорослі вправляють дитину в умінні диференціювати предмети за величиною формою, кольором, фактурою, використанням у побуті. …

Важливо схвалювати її пошукові дії, стимулювати появу дослідницької активності, … Корисно рахуватися із змінами, які відбуваються в розвитку пізнавальної активності дитини. …

Головне, щоб дорослі пам’ятали, що в дитини, якій близько двох років, ще не сформоване чітке уявлення про порядок, власність на речі, цінності. …

Третій рік життя

…. третій рік життя, характеризується цілим рядом особливостей, пов’язаних з розвитком основних пізнавальних процесів дитини. Удосконалюється сприймання,…. дитина стає спостережливішою та уважнішою, … Ускладнюється предметна діяльність, … Поліпшується здатність розрізняти предмети за кольорами, … Дитина починає одночасно бачити, чути, сприймати через дотик і називати предмет. … Поки що вона не здатна точно називати предмет, означати його словом ….Предмети, явища, ситуації запам’ятовуються дитиною краще, ніж їх назви. … У три роки дитина здатна експериментувати та фантазувати подумки, … У кінці раннього віку ознайомлення з навколишнім набуває яскраво вираженого пізнавального характеру. Дитина розрізняє предмети за розміром , кольором; встановлює відповідність між ними … Спільна з дорослим творчість … сприяє розвитку пізнавальної активності та налагодженню цікавої, продуктивної взаємодії з рідними та близькими людьми.

Зміст пізнавального розвитку

Сприймання навколишнього та уявлення про властивості предметів. Дитина цікавиться природним, предметним, соціальним довкіллям, власним “Я”. Зона стає уважнішою, спостережливішою; краще диференціює бачене; починає підмічати те, що не зразу впадає у вічі. … Трирічний малюк орієнтується у виборі кольорів за зразком; … Диференціює різне ставлення до себе навколишніх … Цікавиться фотографіями членів сім’ї, родичів; пізнає їх, запитує про них…. Знайомиться з доступними професіями людей…

Предметна та ігрова діяльність. У кінці третього року життя предметні дії дитини суттєво відрізняються від простого маніпулювання… Малюк вміє поводитися з деякими предметами-знаряд- дями, … Складність оволодіння технікою виконання предметних дій полягає не лише в тому, що в дитини недостатньо розвинені довільні рухи …. Малюк знайомиться з властивостями води, піску, глини… Наслідуючи дії дорослого, він бере участь в елементарній праці… Дитина охоче конструює …

Розвиток мислення. Дитині притаманне егоцентричне мислення: її увага прикута до однієї із зовнішніх характеристик предмета … Егоцентризм призводить до необережності мислення: малюк не може повернутись думкою до початкового моменту своїх міркувань…. Малюк розрізніє предмети за формою… Розуміє просторові поняття (“над”, “під”, “за”, “біля”-, “високо”, “низько”). Орієнтується у просторі (“угорі”, “внизу”, “тут”, “там”). Розрізняє різну кількість об’єктів… Встановлює елементарні причинно-наслідкові зв’язки (віє вітер – холодно; на небі хмара – буде дощ;…. Класифікує предмети (посуд, меблі, іграшки), … Орієнтується у поняттях часу (ранок, день, ніч; знає, скільки років виповнилося). Усе це створює передумови для подальшого розвитку мислення дитини.

Уява та пам’ять. Функціонує переважно механічна пам’ять. Поступово з’являється здатність думати про відсутній предмет, об’єкт, людину… Довільність пам’яті є першим кроком до розвитку в ранньому віці уяви, яка виявляється після звернення дорослого, усвідомлення умов гри, незадоволеності потреб. … Уява починає інтенсивно розвиватися у зв’язку з умінням впізнавати предмети на картинках, … У кінці раннього віку дитина нерідко починає складати власні казки, оповідання, віршики, які є комбінацією найомих творів. … Дитина здатна запам’ятати досить довгі вірші й казки …

Завдання розвитку. Виховувати інтерес до нового, незвичного, навчати концентрувати на ньому увагу, вдивлятися в нього, елементарно аналізувати, впізнавати знайоме, відкривати невідоме, пригадувати бачене раніше. Вправляти в умінні адекватно поводитися при зустрічі з невідомим … Виховувати спостережливість як особистісну якість… Формувати потребу в пізнавальній активності, … Розвивати елементарні уявлення про величину, форму, колір предметів; …

Організація життєдіяльності. Щоб ігрові та предметно-практичні вміння розвивалися оптимально, дорослому слід: організувати неспішне та позитивно забарвлене спілкування з дитиною, збагачувати її життєві враження, надавати в її розпорядження іграшки та інший розвивальний матеріал…. Батьки й педагоги створюють умови, сприятливі для розвитку в дитини раннього віку інтересу до набуття нових знань про навколишній природо-соціальний світ та власне ’’Я”. Дорослий часто спілкується, розмовляє з дитиною, … Корисно вправляти малюка в умінні елементарно розмірковувати з приводу когось або чогось, спираючись на відому інформацію, пропонувати прості форми речень- узагальнень для зразка. … доцільно протягом другого-третього років життя, з одного боку, розвивати загальний пізнавальний інтерес дитини до різних сфер життя, з іншого – використовувати при цьому інформацію математичного характеру. Особливий напрям виховної та навчальної роботи становить сенсорний розвиток дитини другого-третього років життя, удосконалення її пізнавальних процесів – сприймання, пам’яті, уваги, уяви, наочно-дійового мислення. … Дорослий сприяє виникненню в дитини поряд з наочно-дійовим мисленням елементів наочно-образного_; мовленнєвого мислення… Батьки та педагоги всіляко підтримують прагнення дитини одержати елементарні уявлення про довколишній світ… Дорослий допомагає дитині пізнавати саму себе, привертає її увагу до власної персони, особливо до обличчя та зовнішнього вигляду. ……

_____

Микитюк Н.В., Доренко І.С., Щурук І.В. Психологічні аспекти супроводу дітей раннього віку // Практична психологія та соціальна робота, 2008, №1.