Використання методів ігрової терапії з корекційною метою
На думку більшості психологів, що займаються проблемами розвитку дітей, ігрова терапія є найефективнішою технікою для дитячого віку, оскільки вона наближена до реальності й потреби дитини у грі. Дорослі можуть виразити свої проблеми і переживання в словесній формі. Діти ж повніше й безпосередніше виражають себе у грі, ніж у словах. В аналітичному напрямі психотерапії гра розглядається як особлива символічна діяльність дитини. Вважається, що переживання дитини в грі відображають події минулого. Тому для кращого розуміння внутрішнього конфлікту дитини психоаналітики спостерігають за спонтанною діяльністю дітей у грі й аналізують цю діяльність (М. Клейн, А. Фройд, Г. Хаг-Хельмут, Я. Кесслер). У грі дитина може вільно виразити себе, звільнитися від напруги повсякденного життя. Програючи в символічній формі життєві проблеми, дитина поступово вчиться справлятися з ними. Психолог може за допомогою різного ігрового матеріалу відтворити стресогенну ситуацію. У процесі її обігравання дитина звільняється від страху, тривоги, напруги, викликаних психічною травмою (Д. Леві, Г. Хембідж). Саме ігрова терапія дає можливість глибше зрозуміти внутрішнє життя дитини. Окрім того, гра є найприроднішим засобом самолікування, на який здатна дитина, тому застосовуватися вона повинна не тільки в цілях корекції, але і з профілактичною метою.
Приклади психокорекиійних ігор для дітей молодшого шкільного віку
А. Гра “Фортеця”. Мета: гра дає дітям можливість виразити агресію.
Хід гри. Група дітей ділиться на дві команди (за бажанням). Кожна команда будує з меблів фортецю. Одна команда захищає фортецю, інша команда штурмує. Основна зброя – надувні кульки, м’ячі, м’які іграшки.
Б. Гра “Зображення предметів”. Мета: виховується спостережливість, уява, уміння бачити та розуміти іншого.
Хід заняття. Дитина-ведучий мімікою, жестами зображає предмет, решта дітей його відгадує. Хто правильно назвав, стає ведучим.
В. Гра “Щит і меч”. Мета: вихід агресії, емоційної напруги.
Хід гри. Психолог тримає щит, діти б’ють по ньому мечами.
Г. Гра “Чунга-Чанга”. Мета: корекція емоційної сфери дитини, розвиток здатності розуміти емоційний стан іншої людини і уміти адекватно виразити свій.
Хід гри. Мандрівник (психолог) пристав на своєму кораблі до Чарівного острова, де всі живуть завжди радісно і безтурботно. Тільки він зійшов на берег, як його оточили жителі чудового острова – маленькі чорношкірі діти. І на хлопчиках, і на дівчатках надіті однаковві строкаті спіднички, на шиї – намиста, а у волоссі – пера. З веселою усмішкою вони стали пританцьовувати під музику В. Шаїнського “Чунга-Чанга” навкруги мандрівника і співати:
Чудо-острів, чудо-острів. Жити на ньому легко і просто (двічі). Чунга-Чанга!
Мандрівник вирішив назавжди залишитися на цьому острові.
Д. Гра “Баба Яга”. Мета: корекція емоції злості, тренування здатності дітей адекватно впливати один на одного.
Хід гри. Діти сидять на стільчиках в колі, обличчям один до одного, Психолог просить показати, який буває вираз обличчя, поза, жести у дорослих (мами, тато, бабуся, вихователь), коли вони зляться на дітей. За що дорослі найчастіше сердяться на вас? (Діти розігрують 2-3 сценки). Як лають вас старші, коли вам дуже страшно? Загрожують покарати, беруть ремінь? (Діти говорять і показують). Що ви робите у відповідь: плачете, усміхаєтеся, б’єтеся, боїтеся? (Розігруються 2-3 сценки).
_____
Кутішенко В.П., Ставицька С.О. Психологія розвитку та вікова психологія: Практикум: Навч. посіб. – К., 2009., 448 с.